Сержант Сергій родом із Вінниці. У 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді служить за контрактом вже шостий рік. На фронті він також є командиром бойової машини.
За словами військового, та війна, що триває наразі, є “справжньою”. Водночас, багато що залежить від професіоналізму й ініціативності командирів.
“Скажу так, що ООС — це, образно кажучи, дитячі ігри. Єдине, що можна було зробити з ворогом — непомітно підійти до окопів і закидати гранатами або спровокувати на вогонь, виявити бойові точки й навалити туди з АГС. А зараз ми воюємо по-справжньому: з технікою, авіацією, ствольною й реактивною артилерією та іншою важкою зброєю”, — каже Сергій.
Зараз військовий воює з осколками снарядів у нозі, які отримав під час бою. Він впевнений, що нашій армії не час зупинятися, мовляв, контрнаступу — бути.
“Чи готові наші бійці до контрнаступу? Вважаю, що так. У нашому підрозділі всі хлопці досвідчені й перевірені, жоден не намагався ухилитися від бою, не скаржився, що страшно. Хоча страшно буває, і це нормально. Ми й зараз, коли випадає вільний час, тренуємося, відпрацьовуємо штурмові дії. Нам не можна залишатися на місці, якщо засядемо, буде те ж саме, що в 2016 – 2021”, — наголосив Сергій.
Стежте за новинами Закарпаття та України у нашому Телеграм каналі.
Залишити коментар