«Перший робочий день 2022 року провела в архіві . І гляньте, що знайшла: закордонний паспорт єпископа Стойки!» –про це на своій власній Фб сторінці написала ужгородка Тетяна Літераті.
Нагадуємо,що Олександр Стойка народився в 1890 році в Карачині, на Виноградівщині.
Навчався в Ужгородській гімназії, а з 1910 року — в Ужгородській богословській семінарії та Центральній духовній семінарії в Будапешті, після закінчення якої в 1916 році був висвячений на священника.
Працював єпископським секретарем до 1930 року.
Ставши єпископом, О.Стойка започаткував «пасхальну акцію» (щоб у кожного бідняка була біла пасха), для чого збирав кошти по всій республіці. Під час його єпископства були відкриті інтернати священичих сиріт «Конвикт» і «Аломнеум» та інтернат для жіночої вчительської семінарії в Ужгороді.
За період його єпископства висвятив 158 священиків. Разом з місіонерами провів 163 місії-реколекції, що сприяло поверненню до греко-католицької церкви чимало «заблудших душ». За період його владичества було побудовано і відремонтовано 67 церков. Він особисто відвідав майже всі парохії краю, до яких інколи доводилось йти пішки й по 2—3 години.
Після смерті єпископа Петра Гебея був вікарієм єпархії, а в травні 1932 року став єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії. Крім пастирських листів писав апологічні статті, відзначався проповідництвом.
Активно листувався з митрополитом Андреєм Шептицьким. У Центральному державному історичному архіві у Львові збереглася частина їхньої кореспонденції.
Помер Олександр Стойка 31 травня 1943 року. Похований на замковому кладовищі, що тепер знищене.
Залишити коментар