Я прийшов у ЗСУ не вбивати, а захищати: історія штурмовика Василя із 128-ї бригади

Василь — уродженець села Осій, що на Закарпатті. У мирний час займався будівництвом, однак, прибув у військкомат у перші дні березня, одразу після отримання повістки.

Чоловік розповів, що на передовій бачив ворога на відстані кілька сотень метрів і стріляв у нього з кулемета.

“Мені не було страшно, в такі моменти поведінку диктує конкретна ситуація. Це своєрідна перевірка, на що ти здатен, і я поки що задоволений, як реагував і поводився. Я прийшов у ЗСУ не вбивати, а захищати свою землю — з усіма наслідками. А росіяни прийшли вбивати. Це головна різниця між нами”, — каже військовий.

Минулого тижня Василь отримав травму і потрапив у госпіталь. Однак, залишатися там довго не зміг і через тиждень попросився назад до побратимів.

Вдома на чоловіка чекає дружина і двоє дітей: 13-річний син та 6-річна донька.

“Рідні дуже переживають за мене, але з часом спокійніше сприймають мою службу. Дітки чудово розуміють де я, і навіть хваляться перед товаришами моїми фотографіями з передової, які я відправив, коли був у госпіталі. Гордяться, і це приємно”, — зізнався боєць.

Стежте за новинами Закарпаття та України у нашому Телеграм каналі.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*