Як святкують Святий вечір та Різдво Христове на Закарпатті

Ці свята святкують з традиціями, яких, швидше за все, Ви більше не зустрінете в жодному куточку України. Перш за все, потрібно зазначити, що Різдво на території Закарпаття починають святкувати 24-25 грудня. Пояснюється це тим, що Закарпаття, незважаючи на найменшу кількість населення серед усіх інших областей України багатонаціональне, і громадяни багатьох національностей проживають у нас.

Відповідно і багато релігійних конфесій,а Закарпаття межує з чотирма європейськими державами, що входять до складу Європейського Союзу. Переважна більшість європейців (християн) живе за Григоріанським календарем, тому Святий вечір та Різдво Христове вони святкують 24 та 25 грудня відповідно.

До прикладу, серед угорців переважають римо-католики та реформати. За їхніми звичаями, 24 грудня, в час, коли на небі видніється перша зіронька усією сім’єю, а то й родиною збираються, моляться, сідають за стіл і вечеряють. А після трапези крокують до церкви на вечірню службу. А наступного дня, в день Рождества Христового відвідують оселі своїх рідних, близьких та знайомих та звеселяють хату колядками.

В християн, що святкують Різдво 7 січня, за Юліанським календарем до свят вечора готуються ретельно, за кілька днів до нього. Взагалі Різдво та Великдень два найбільші та найсвітліші свята для закарпатців. Газдині (господині) прибирають в будинках, а газди (господарі) на подвір’ях біля власного будинку. Багато людей дотримуються строгого посту, що розпочинається ще після дня Святого Михайла, наприкінці листопада. На столі обов’язково повинні бути 12 пісних страв.

В кожному районі, в кожному селі свої певні рецепти виготовляють, але на столі майже в кожній родині знайдуться страви з риби, квасолі, варять суп з сушених грибочків. Кутю, на святкових столах закарпатців ще кілька десятків років тому, побачити було майже неможливо. В останні роки, вона стає все популярнішою і закарпатські господині кладуть її на святковий стіл. В давнину, на Закарпатті замість куті просто відварювали пшеницю і подавали до Святої вечері. Починається трапеза, зі сходом першої зіроньки на небі, і тоді кожна сім’я збирається в дружньому колі, молиться, і газда промовляє: «Христос народився», а вся сім’я відповідає «Славімо його».

Тоді всі сідають за стіл і починають вечеряти. Якщо на столі є кутя, або просто відварена пшениця, то в першу чергу обов’язково кожен з присутніх повинен скуштувати ложечку цієї страви, а потім хоча б по трішечки, але спробувати з кожної з 12 страв. Під час або після вечері в родині дружньо починають співати колядки. Окрім наїдків на кутики стола ставлять по зубку часнику. Колись також до хати заносили стіг сіна. Тепер ця традиція збереглася, в основному в селах, так як в містах невелика кількість людей займається тваринним господарством.

Після вечері, чоловіки збираються і йдуть веселити (колядувати) по домівках своїх родичів та близьких. Жінкам в цей день колядувати заборонено. Вони мають чекати на колядників і приймати в гості.

Дітлахам за колядки, в Закарпатті прийнято віддячувати. Раніше подарунками для маленьких колядників були різні ласощі. Яблука, горіхи,цукерки, тістечка. В наші дні популярним стало «дарувати» гроші. Дорослих ж зазвичай запрошують до святкового столу. 7 січня, в день Різдва Христового, зранку зазвичай вірячи йдуть до церкви на святкову службу Божу. А опісля чоловіки продовжують ходити до родичів і знайомих і колядувати. В Закарпатті не прийнято йти колядувати до будинків, господарів яких колядник не знає. Таке практикується, особливо в великих містах, багатьох областей України, але не в Закарпатті. 7 січня, піст закінчується, і на столах вже стоять багато м’ясних страв. Наступного дня, 8 січня християни також йдуть до церкви на службу Божу.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*